Поиск по этому блогу

суббота, 5 января 2013 г.

Простатит (лат. prostatitis; Анат. prostata- передміхурова залоза + -itis- запалення) — термін, що визначає запальні ураження передміхурової залози.
Передміхурова залоза — це суто чоловічий орган, внаслідок чого простатит може розвинутися тільки у чоловіків. У жінок у дистальній третини сечовипускного каналу (уретри) виявляються залози Скіна (Skene's glands) — аналоги простати, запалення яких може викликати розвиток симптомів, схожих з симптомами простатиту.[1] Простатит є досить поширеним захворюванням і в США становить 8% від усіх урологічних захворювань і 1% від причин первинного звернення до лікаря [2].
1.Сечовий міхур
2.Тазова кістка
3.Пеніс
4.Кавернозне (печеристе) тіло пенісу
5.Головка пенісу
6.Крайня плоть
7.Отвір уретри
8.Товста кишка
9.Пряма кишка
10.Сім’яні міхурці
11.Сім’явиносна протока
12.Передміхурова залоза
13.Бульбоуретральна залоза
14.Анус
15.Сім’яна судина
16.Придаток яєчка
17.Яєчко
18.Калитка (Мошонка)

Зміст

Класифікація

Відповідно до критеріїв Американського Національного Інституту Охорони здоров'я (NIH USA) від 1995 розрізняємо чотири категорії простатиту:
  1. Гострий (бактеріальний) простатит
  2. Хронічний бактеріальний простатит
  3. Хронічний небактерійний простатит / синдром хронічного тазового болю (CP / CPPS)
    • Запальний хронічний тазовий больовий синдром(в секреті простати, сечі і еякуляті визначаються лейкоцити)
    • Незапальний хронічний тазовий больовий синдром, при якому ознаки запалення відсутні
  4. асимптоматичний хронічний простатит

Хронічний бактеріальний

Етіологія і патогенез

Виникає в результаті інфекції, що уражує передміхурову залозу.
Факторами, що призводять до хронічного простатиту, є:
  • Хронічне переохолодження
  • Несвоєчасне випорожнення сечового міхура
  • Тривалі періоди стриманості, точніше нерегулярність статевого життя
  • Малорухливий спосіб життя
  • Супутні захворювання сечостатевої системи (пієлонефрит)
  • Шкідливі звички (куріння, алкоголізм).

Ознаки і симптоми

Найчастіше захворювання протікає безсимптомно або зі стертою клінічною картиною поза загостренням. При загостренні з'являється біль в низу живота або мошонці, промежини, порушення сечовипускання. Хронічний простатит може стати причиною частих рецидивів цистита (запалення сечового міхура), оскільки вогнище запалення в передміхуровій залозі служить резервуаром мікробів для зараження сечостатевого тракту.

Діагностика

Оскільки в більшості випадків хронічний простатит протікає безсимптомно, то основним методом його діагностики є визначення мікроорганізмів у тканинах передміхурової залози. Для виявлення бактерій висівають невелику кількість сечі або простатичних виділень на живильне середовище, для визначення бактерій, що зросли (урокультура). Крім того, використовується мікроскопія секрету передміхурової залози. Одним з критеріїв діагнозу є підвищення кількості лейкоцитів у секреті більше 10 в полі зору. У деяких випадках спостерігається підвищення специфічного антигену простати (Prostate specific antigen- PSA.).

Лікування

У лікуванні хронічного бактеріального простатиту застосовують тривалі курси антибактеріальної терапії(4-8 тижнів). При призначенні антибактеріальних препаратів слід брати до уваги, що деякі препарати (β-лактами і нітрофурантоїн) не проникають в тканини простати, є неефективними. Найчастіше використовують такі препарати з серії фторованих хінолонів (фторхінолонів)як ципрофлоксацин, левофлоксацин, моксифлоксацин, макролідів (еритроміцин, кларитроміцин). У деяких випадках паралельно з антибактеріальними препаратами призначають альфа-блокатори (Тамсулозин (en:Flomax)),що впливають на адренергічні рецептори простати і тканин простати.[джерело не вказано 910 днів]

Прогноз

Незважаючи на розпочате лікування частота рецидивів хронічного простатиту перевищує 50% [3]. За рахунок усунення патогенетично значущих факторів, що сприяють хронізації та підтримаці хвороби, можна отримати стабільно безрецидивної стан у більшості чоловіків.

Примітки

  1. R F Gittes and R M Nakamura (1996). «Female urethral syndrome. A female prostatitis?». West J Med. 164(5):435-438. PMID 8686301.
  2. Collins MM et al (1998). «How common is prostatitis? A national survey of physician visits.». J Urol. 159(4): 1224-1228. PMID 9507840.
  3. Тарасов Н. І. Хронічний простатит: Патогенез, нові шляхи підвищення ефективності лікування, РФЯЦ -ВНІІТФ, 1999

Комментариев нет:

Отправить комментарий